Искусство создания гобелена

10 класс за работой. Сложная, кропотливая работа. Да и рисунки выбраны непростые. Но работа настолько поглотила ребят, что в мастерской стоит волшебная тишина. И в этой тишине рождаются картины на ткани. 

Читати далі

Свято Ліхтариків

 «... Споглядаючи рух сонця вдень,

 ми можемо віднести до нього те,

що є корисним для нашомого тіла;

спостерігаючи за рухом сонця впродовж року,

ми можемо віднести до нього те,

що корисно для нашої душі» 

(Рудольф Штайнер «Свята року»)

Свята прикрашають наше життя. Їх завжди чекають з нетерпінням і дорослі, і діти. Свята - це особливо значуща частина дитячого життя, коли казка трохи стає реальністю. А в вальдорфської школі свята зовсім дивні. Вони не є чимось відокремленим, а відповідають річному ритму та зміні епох і пір року.

Підготовка до свята починається задовго до нього і складає ритм тижня і дня.

Ритм завжди був і буде однією з умов гармонійного та здорового життя. Не дарма в різних культурах існують обряди і звичаї на всі випадки життя, всі вони циклічні і відповідають змінам пір року. Саме від культурно-історичної спадщини і відштовхується річний ритм в вальдорфських школах.

Діти, батьки, вчителі та вихователі є одночасно організаторами і учасниками свят - роль глядачів тут, як правило, не передбачена. Свято - це дія, іноді і таїнство, де діти є активними учасниками.

Всі основні свята пов'язані з різними чеснотами - мужністю, добротою, вдячністю, любов’ю, співчуттям, вірністю ... Ці чесноти знаходять втілення в казкових, біблійних образах,  для них існують свої історії і сюжети, а також свої пісні.

Свята розвивають волю, сприяють моральному вихованню, дають можливість дітям пережити чудовий час, через них передаються традиції, знаходить вираз культура народів.

Рудольф Штайнер пов'язував свята з річним рухом сонця, а рух сонця протягом року - з душевним розвитком людини.

Таким чином, свята в вальдорфській педагогіці розглядаються не як окремі події, а як найважливіші зупинки на шляху, що проходить через весь річний кругообіг, та сприяють душевному розвитку дитини.

Кожна вальдорфська школа має свої традиції святкування річних свят. В тому числі і наша школа «Ступені». 

Свято Ліхтариків

Найтемніший час в році - перед приходом зими, перед тим, як випаде перший сніг. Листопад. Дні короткі, ночі - довгі і темні, на вулиці сиро, холодно, сонце зрідка проглядає крізь хмари. Природа, і ми разом з нею чекаємо зиму. Скрасити очікування і пережити темну і холодну пору допомагає  Свято Ліхтариків. Маленькі ліхтарики з палаючої всередині свічкою - символ добра і світла, нагадування про те, що зима не триває вічно, що настане час, коли знову прийдуть світло і тепло. Ці ліхтарики всі школярі роблять під час підготовки до свята, вони дуже різні, бо залежать від віку та смаку дитини.

Якщо на Святі Архангела Михаїла пробуджується власна воля людини в боротьбі зі злом, то на Святі Ліхтариків душа людина пробуджується нести діяльнісне добро в життя.

11 листопада - католики, а 25 жовтня - православні святкують день Святого Мартіна, якого називають Милостивим. Мартін вів дуже скромний спосіб життя, допомагаючи при цьому бідним і знедоленим людям. Знаменитий випадок з його життя став основою численних творів мистецтва - скульптур, картин. Ця історія розігрується іноді в спектаклі на Святі ліхтариків.

Одного разу взимку Мартін, будучи солдатом римської армії, побачив замерзаючого жебрака, що просив подаяння. Всі проходили мимо, не звертаючи на жебрака уваги і, сповнившись співчуття до нещасного, Мартін розрубав надвоє свій плащ і половину віддав йому. Вночі Мартіну було видіння, в якому Христос, одягнений в цю частину плаща, сказав йому: «Зігрівши жебрака, ти зігрів мене».

Мартін прожив довге життя і став одним з шанованих святих, його ім'я носить безліч храмів. Після смерті святого Мартіна люди часто влаштовували на його могилі процесії з запаленими вогнями, і це - одна з версій виникнення традиції вуличної ходи з ліхтариками.

Під час Свята Ліхтариків маленьких і дорослих об'єднує саме переживання - можливість серед темряви й холоду знайти і зберегти в собі частинку світла і тепла, яка допомагає зігрівати інших, бути добрим, чуйним, самовідданим, благородним, щедрим, уважнім та доброзичливим до людей. Все це і допомагає пережити холодну пору. Цю головну ідею свята виражає вистава, котра починається, коли на вулиці настають сутінки і закінчується тим, що її головні герої (це можуть бути як діти, так і дорослі) запалюють ліхтарики всіх глядачів в залі під ніжну класичну музику.

Після цього діти, батьки, вчителі виходять на вулицю c запаленими ліхтариками в руках і співають святкові пісні «Гори, ліхтарик»,  «Повсюду Бог огни зажег», «Ліхтарики», «В шатре небесном Бога», «Ліхтарик». Це незрівняне переживання – поєднання теплих вогиків у темряві та співу. Часто учні по дорозі  дарують перехожим - дітям або дорослим – ліхтарики,  щоб поділитись з ними своїм власним теплом і світлом. 

Ганна Довганюк

Читати далі

Почему человек изменяет свое тело?

Одним из базовых чувств человека является чувство осязания. Оно позволяет ориентироваться в пространстве, ощущать фактуру предметов, чувствовать свои границы. Ребенок формирует это чувство ещё в утробе матери. После рождения формирование продолжается - малышу становятся доступными новые фактуры, плоскости, он ощущает разную степень давления. Именно через осязание он в первую очередь ощущает свои ручки и ножки. Ребенку необходим контакт с кожей родителей, но ему и необходим контакт с собственной кожей - именно поэтому так важно даже в жару одевать ребенка в лёгкую одежду. Однако бывает, что чувство осязания формируется неправильно. Это бывает по 2 причинам: недостаточность или избыточность тактильных контактов в детстве. Первое состояние наступает, когда ребенка редко берут на руки, часто оставляют раздетым и одевают в слишком свободную одежду в младенчестве. Второе - когда ребенка "не спускают с рук", постоянно меняют тактильные ощущения.

Чем же чреваты такие нарушения? Когда ребенок не чувствует границ своего тела, он начинает из искать - залазит в узкие места, много ползает, задевает углы. В более старшем возрасте может провоцировать драки, чтобы ощутить себя. В ещё более старшем - делает татуировки и пирсинг.
В этом случае ребенку, а позже и взрослому, могут помочь упражнения с утяжелителями, специальное тяжёлое одеяло для сна или простой гамак, который плотно окутывает тело. Когда человек находит гармонию в своих осязательных ощущениях, потребность в изменениях внешности часто отпадает. Человек начинает воспринимать свое тело как данность. И принимает его таким, какое оно есть.

Читати далі

Почему в раннем возрасте детям нужны натуральные игрушки?

Дети играют с рождения. Первые игрушки - это их собственные руки и ноги, которые появляются в поле зрения. Затем - погремушки, грызуны ... Потом - палка из ближайшего парка, мамин платок, папина рубашка. Ребенок познает окружающий мир на ощупь, вкус, запах. Он учится различать цвета, формирует собственный вкус. Что должно быть вокруг него? Какими должны быть игрушки?

Представьте свой офис мечты. Это благородное дерево, металл, гранит или дешевый пластик неоновых цветов? Игрушки - это офис вашего ребенка. Он проводит в их окружении значительную часть своего детства. Его влечет яркое, но что оно дает для его развития? Станьте первыми дизайнерами окружающего мира вашего малыша. Подарите ему радость настоящей игрушки. 

Читати далі

Линии, способные оживать. Живопись в 9 классе

Монотонная штриховка, которая превращается в произведение искусства. Линии, способные оживать. Живопись в 9 классе. 

Читати далі

Кино как курсовая работа

В 8 классе дети создают свои первые курсовые проекты. 
Они практически исследует интересующий их вопрос. Это может быть история школы, гитары, приготовление суши или торта. 
Вот уже третий год подряд наши ученики создают фильмы на интересующую их тему. Для них важно пройти все этапы этого процесса: от создания сценария до съёмки и монтажа. 
Это навыки, которые они получают часто впервые. 
Так через исследование дети приходят к мастерству. 

Читати далі

Ощутите свои границы

Закройте глаза и сосредоточьтесь на том, что вы ощущаете. Попробуйте коснуться рукой поверхности. Как вы ее чувствуете?  С помощью чего? Что даёт вам это ощущение? 
Осязание - одно из базовых чувств человека. Когда мы чего-то касаемся, мы на самом деле ощущаем свои границы. В точке соприкосновения концентрируется наше внимание, наши ощущения, понимание границ своего тела. С помощью осязания мы можем ощутить себя в пространстве. 
Самым первым осязательным опытом человека является рождение. Именно через осязание он "включается" в этой жизни. Он чувствует границы своего тела, чувствует новые поверхности, получает огромное количество ощущений в течение короткого времени. Это первые ощущения человека после рождения. В утробе матери они ещё были ограничены. Теперь же с помощью осязания ребенок получает огромное количество информации об окружающем мире.
Понимание важности этого чувства позволит правильно воздействовать на ребенка. Для ощущения границ ему нужна одежда, плотный кокон, слинг. Важно гладить нежную кожу малыша, уделять внимание тому, с чем он играет, чего касается.
Закройте глаза. Сосредоточьтесь на осязании. Ощутите свои границы. 

Читати далі