Вальдорфська школа

- це загальноосвітня школа, що не підкорюється інтересам специфічних соціальних груп: світоглядних, релігійних, політичних...

Вальдорфська педагогіка

створена для задовольнення потреб дитини і має на меті розвиток її власного потенціалу.

Вальдорфська школа

- це среда для виховання вільної особистості.

Вальдорфська школа

є цілісною від дошкільного до кінця шкільного періоду.

Вальдорфський дитячий садок

- це основа майбутнього здорового життя.

У вальдорфській школі

один педагог супроводжує клас перші 6-8 років як основний учитель.

У вальдорфській школі

дві іноземні мови вивчаються із перших класів.

Вальдорфська школа

– це викладання основних предметів епохами.

Вальдорфська школа

- це відсутність примусу, оцінок та стереотипів.

Вальдорфська школа

- це пробудження інтересу до навчання.

Вальдорфська школа

- це широкий комплексний підхід до вивчення довкілля.

Вальдорфський дитячий садок

- це домашня атмосфера у різновікових групах.

Вальдорфська школа та сад

- це природний інтер'єр,іграшки та меблі з натуральних матеріалів.

Вальдорфська школа

- це максимальна близькість до природи (город, ферма) та віддаленість від плодів цивілізації (обмеження телепереглядів,комп'ютера,Інтернету).

Вальдорфська школа

- це сотні випускників – сьогодні студентів українських та зарубіжних вищих навчальних закладів.

Вальдорфські вчителі

крім традиційного педагогічного мають вальдорфську освіту та бажання безперервного професійного розвитку.

Вальдорфська школа

- це повага до особи дитини та її індивідуальності.

Вальдорфська школа

приділяє особливу увагу естетичним та трудовим дисциплінам (ліплення, малювання, музика, ткацтво, в'язання, рукоділля, деревообробка, драма тощо).

Вальдорфська школа

- це розвиток здатностей старшокласників робити самостійні судження.

Вальдорфська школа

- це цікаві уроки, незабутні свята, різноманітні екскурсії, театральні вистави та мовна практика закордоном.

Дневник дистанционной работы вальдорфского учителя в условиях карантина

Этот текст ни в коем случае не методичка. Мой творческий дневник. Мои поиски, мои радости

Ну что же, продолжаю свой путевой дневник дистанционной работы вальдорфского учителя в условиях карантина.
Идет третья неделя эпохи математики. И это непросто. И это помощь родителей. Впрочем, как и во всем остальном.

Коротко о расписании, в котором живет весь, теперь ставший еще больше на родительский коллектив – 2 класс. Есть аспекты, влияющие на расписание: баланс здорового развития детей, возможностей родителей, технических возможностей моего дома и я, моя жизнь мамы четвероклассницы на карантине.
Каждое утро в 9-00 я присылаю задание в родительский чат: видео, фото, необходимые пояснения для родителей. Я стараюсь давать задания так, чтобы шел материал, не требующий дополнительных долгих объяснений. Идем на полученном ранее, и слегка добавляю немного нового.


Наши учителя английского и немецкого языков тоже ищут и дарят свои знания, свои душевные качества. Связываясь и задавая вопросы. Постоянно.

Творчество в условиях цифрового ограничения. Новые вызовы. Новые поиски. Каждое утро я отсылаю аудио с моим приветствием, пожеланием к новому дню, изречение. Изречение всегда одно и то же. Но день новый, новые акценты, поэтому изречение каждый день говорю снова. Это связь с детьми. И совместные дела. И связь детей друг с другом.

В 13-00 каждый день мы проводим онлайн конференцию в Зуме. Я выбрала для поддержки детей рисование форм, рассказывание историй, рисование восковыми мелками и чередую это, закрепив за днями недели. Мы делаем что-то вместе, наш маленький коллектив стремится и идет вместе дальше, несмотря на трудности.

Это творчество и то социальное, которое я строю с родителями ради детей. Мои родители помогают мне, сопровождая меня в конференции: создают приглашение, подхватывают и поддерживают деятельность детей, если меня выбивает из программы.

Столько творческих ходов пройдено – не поверите, а казалось бы, просто нажимай на кнопки и дело в технике. Но нет, поверьте, без человека все это не имеет смысла. Мы – взрослые, надеемся и верим, что делаем правильные шаги в здоровом развитии детей. Ведь вальдорфская школа для меня без социального-не наполнена смыслом. Это путь того коллектива, который доверил мне детей. Мы ищем. Радуемся.

У нас прошло два дня рождения. Дети захотели нарисовать открытки вместе. Конечно, можно было каждому и отдельно, но как весело интересно наблюдать, как дети затихают, слыша песенку, откликаются на свое имя, повторяют движения ритмической части – ведь всему этому надо было по-новому учиться.
И им важна эта встреча. И она сейчас не самая простая, и потому это небольшой урок, совсем немного, чтобы прикоснуться к совместной работе коллектива.

Сегодня был день, когда меня каждые три минуты выбивало из программы, а мы поздравляли мальчика с днем рождения. Но, о везение, я сразу сказала, что наш одноклассник хочет таинственный день рождения, чтобы мы не говорили, а записали все слова в открытку и сделали рисунок. А потом мамы и папы вышлют фото открытки имениннику. И все. Меня выбило. А дети творили. А мама, которая помогала мне сегодня, помогала мне понять обстановку. И все получилось.

И такие чудеса случаются каждый день. Есть план работы, но всегда есть что-то, что может пойти иначе. И так было. И теперь происходит. Такая наша жизнь 2 класса. Искать и радоваться. Вместе. Чего и Вам желаю, кому надо.

Этот текст ни в коем случае не методичка. Мой творческий дневник. Мои поиски. Мои радости. Моя ответственность в рамках коллектива одесской вальдорфской школы “Ступени”. Моя любовь. А истина всегда где-то рядом. Надеюсь на это. 
Наталья Бурилова
Вальдорфский учитель, 
основной учитель 2-го классавальдорфской школы "Ступени", Одесса
Журнал "Дитина Вальдорф", 16 квітня, 2020, 1:18

Великдень на карантині

Кожного року ми готували писанки у школі. Це ціла справа: обрати малюнок, нанести його, при цьому можна співати, обмінюватися думками та ідеями, слухати розповіді вчителя про традиції писанкарства.
Цього року ми не змогли зібратися разом аби робити писанки. Але це означає, що це може стати традицією кожної нашої родини. Можна розписувати яйця, а можна знаходити свої форми втілення Великодніх ідей. Навколо буяє весна, і її плоди так легко стають джерелом натхнення!
Карантин не відмінить Великодня. Але він точно може започаткувати нові традиції у вашій родині. 




Дякуємо за підтримку!

Вже місяць, як ми змінили звичний ритм життя на навчання на відстані. Але кожного дня ми намагаємося почути кожну дитину, побачити проблеми кожної родини. Бо школа - це не просто уроки, перерви та домашні завдання. Школа - це можливість розвиватися разом, допомагати одне одному, піклуватися про кожного. І ми бачимо, як батьки зараз турбуються про дітей, як дбайливо їм допомагають, супроводжують кожного дня.
Саме тому ми хочемо вам подякувати. За те, що ми йдемо пліч-о-пліч сьогодні, коли це так важливо. Адже саме зараз ми дуже сильно відчуваємо, що школа - це вчителі, діти і батьки як єдине ціле.
Дякуємо за підтримку!

Закохати в математику

Закохати в математику - завдання з зірочкою. Розібратися в логарифмах, відсотках, функціях, здавалося б, чоловіча справа. Але тендітній Тетяні Лагуновій вдається і перше, і друге. Її учні вступають до математичних факультетів, а сама вона з легкістю перетворює математику на мистецтво. Тетяна здатна у сході сонця побачити математичну красу. І з цим настроєм кожного дня вона іде до дітей. Іде ділитися з ними дивом математики. 




Чому у вальдорфській школі обирають глину?

Як дітям виразити свої думки? За допомогою слів? А якщо це образ?
Для дитини дуже важливо мати можливість відчути об'єм. Побачити свій образ, доторкнутися до нього, співвіднести те, що є лише в думках, з тим, що існує в реальному світі. Саме тому діти люблять ліпити.
Чому ж у вальдорфській школі обирають глину? Бо вона жива. Коли береш в руки кусень глини, розумієш, що його вага - чесна, вона співвідноситься з об'ємом. Глина досить пружня, тож аби ліпити, треба докласти зусиль, а це виховує волю. Її колір - природній, він не відволікає від сутності майбутньої форми. Саме тому у школі діти ліплять з глини.
Карантин - не привид відмовитися від ліплення. Вдома діти можуть теж долучитися до улюбленої справи, але вже з тістом. На відміну від глини, воно тепле та м'яке, але теж чесне. Так діти отримають інші відчуття. І точно - задоволення від процесу. Тож наступного разу, коли будете поратися на кухні, пригадайте, що поряд - ваші помічники, і влаштуйте урок ліплення прямо вдома. Зробіть, наприклад, таких пташок чи просто дайте волю фантазії дітей. І пам'ятайте: ви - одна команда! 










Поради нашого шкільного психолога


Доволі багато порад у мережі для дорослих як пережити карантин: як організувати свою роботу, як витратити свій вільний час з користю або як почати розвиватися. Шкільні вчителі просять організувати роботу дітей, котролювати виконання домашніх завдань та вибудувати розклад дня!
Я пропоную вам лише три поради, які стосуються збереження близького та довірливого контакту між батьками та дітьми! Три поради-три «П»:
Прокинься разом! Ніхто не відмінив ранкову зарядку, але спробуйте робити її всі разом-в великому сімейному колі! Всього кілька вправ під улюблену музику (кожен день музику може обирати інший), можна навіть в пижамі та трохи баловства. Головне-разом!
Підтримуй кожного! Контроль дитини під час виконання домашніх завдань це добре. Але не менш важливи є підтримка та заохочення: запропонуйте фрукти чи улюблений напій під час перерви, увімкніть музику та потанцюйте разом та обов‘язково необхідно похвалить дитину за зроблену роботу! В кінці дня пропоную гру «Ти молодец» для всієї родини-подякуйте одне одному за смачну вечерю, зроблені уроки, порядок в оселі, политі квіти! Так, це все ваші досягнення за день!
Психологічний комфорт! Вільний час на самоті, відпочинок та годинка для себе та своїх думок необхідна всім-і дітям, і дорослим. Започаткуйте в вашу розкладі дня «Годину тиші», коли ви зможете кожен окремо прилілити увагу читанню, малюванню, прослуховуванню музики чи аудіоказок. Це правило допоможе не втратити теплих стосунків через втому та дратівливість!
Сподіваюсь, що ці прості правила «Трьох П» зможуть полегшити вам перебування на карантині! Не забувайте частіше мити руки!😉
Ваш шкільний психолог-Марина Штепура

Живопис та ліпка в вальдорфської школі

Живопис та ліпка - це не просто уроки. Це світ, який творить дитина навколо себе протягом години. Якби ви побачили, наскільки зосереджені наші діти, як вони занурюються у процес! А допомагає їх на цьому шляху Іванна Федорчук. Саме її наполеглевість та творчість дають дітям можливість розкрити в собі нові таланти.


Вальдорфська школа

Проморолик про школу https://www.youtube.com/watch?v=UR1VV-7CsYo

Шкільний календар