Вальдорфська школа

- це загальноосвітня школа, що не підкорюється інтересам специфічних соціальних груп: світоглядних, релігійних, політичних...

Вальдорфська педагогіка

створена для задовольнення потреб дитини і має на меті розвиток її власного потенціалу.

Вальдорфська школа

- це среда для виховання вільної особистості.

Вальдорфська школа

є цілісною від дошкільного до кінця шкільного періоду.

Вальдорфський дитячий садок

- це основа майбутнього здорового життя.

У вальдорфській школі

один педагог супроводжує клас перші 6-8 років як основний учитель.

У вальдорфській школі

дві іноземні мови вивчаються із перших класів.

Вальдорфська школа

– це викладання основних предметів епохами.

Вальдорфська школа

- це відсутність примусу, оцінок та стереотипів.

Вальдорфська школа

- це пробудження інтересу до навчання.

Вальдорфська школа

- це широкий комплексний підхід до вивчення довкілля.

Вальдорфський дитячий садок

- це домашня атмосфера у різновікових групах.

Вальдорфська школа та сад

- це природний інтер'єр,іграшки та меблі з натуральних матеріалів.

Вальдорфська школа

- це максимальна близькість до природи (город, ферма) та віддаленість від плодів цивілізації (обмеження телепереглядів,комп'ютера,Інтернету).

Вальдорфська школа

- це сотні випускників – сьогодні студентів українських та зарубіжних вищих навчальних закладів.

Вальдорфські вчителі

крім традиційного педагогічного мають вальдорфську освіту та бажання безперервного професійного розвитку.

Вальдорфська школа

- це повага до особи дитини та її індивідуальності.

Вальдорфська школа

приділяє особливу увагу естетичним та трудовим дисциплінам (ліплення, малювання, музика, ткацтво, в'язання, рукоділля, деревообробка, драма тощо).

Вальдорфська школа

- це розвиток здатностей старшокласників робити самостійні судження.

Вальдорфська школа

- це цікаві уроки, незабутні свята, різноманітні екскурсії, театральні вистави та мовна практика закордоном.

Чому у вальдорфських школах не використовують інтерактивні дошки?

Інтерактивна дошка - цікава забавка. На неї можна виводити будь-які зображення, грати в пізнавальні ігри, показувати цікаві відео. Цей інструмент швидко завоював кабінети більшості шкіл. Тепер стало можливим занурити дитину у звуки і образи, створені за допомогою комп’ютера - яскраві, обʼємні, точні.
Але дитина живе в реальному світі. Цей світ має текстури, природні кольори і певні форми. У цьому світі можна відслідкувати, що і звідки взялося. У цьому світі є місце таємничості та казці.
Для дитини яскравий світ екрану є чимось штучним, паралельним світом. Він цікавий, але окремий від світу реального, в якому дитина живе. Звичайно, заглянути в той яскравий світ цікаво, а от жити в ньому… дитяча психіка потребує певних швидкостей і певних яскравостей. Занадто багато інформації або завелика строкатість образів втомлюють дитину. А технологічне наповнення кабінету спокушає вчителя показати якомога більше.

У вальдорфських школах молодші учні сприймають інформацію через образи. Це в природі дітей, вони ще живуть у казці. Вчитель ретельно підбирає кольори до всього, що зʼявляється на дошці. І ці малюнки, створені руками вчителя з любовʼю та увагою до деталей, стають частиною такої казки. Малюнок можна доповнити, стерти, перемалювати. Це живий процес у світі дитини. Він легко стає частиною її самої.
Що цікаво, діти з набагато більшим задоволенням роблять завдання, написані на дошці, ніж роздруковані на папері. Бо це живий зв’язок між вчителем і кожною дитиною.

Вальдорфські дошки ілюструють все. Учителі за допомогою кольорової крейди створюють карти, замки, драконів і принцес, скелети з анатомії та ілюстрації для фізичних дослідів. На дошці оживає все, і діти вже не дивуються майстерності вчителя, що набувається роками, а поважають її. Ніколи дитина без дозволу не порушить малюнок вчителя чи іншої дитини. Це благоговіння в дітях зберігається все шкільне життя.
Звичайно, ближче до третього семиріччя в класах зʼявляються комп’ютере та проєктори. Але і ними вчителі та учні користуються лише за потреби, залишаючи в пріоритеті живу творчість на дошках.









Біологія починається з порівняння

Я - людина. А що ж тоді таке - тварина? Як її зрозуміти? І виникає образ. За образом йде спостереження: що спільного є з людиною, а що відрізняється. І тільки потім, після появи цілісного образу, тварини досліджуються як вид.
Це підтримується і на рукоділлі. Після образного вивчення у 5 класі, йде предметний розгляд у 6, і тоді діти самі втілюють в життя тривимірні фігури тварин. Не за готовими лекалами, а з розуміння форми і функції тварини.
Тоді наука стає не абстрактною, а живою. І знання залишаються з людиною протягом усього життя.

Вальдорфська школа

Проморолик про школу https://www.youtube.com/watch?v=UR1VV-7CsYo

Шкільний календар